Прочитала
фантастичну історію і виникла думка-ідея.
Спочатку
про зміст історії.
Зібрали
вчених і показали їм відеозйомку, як одна людина летить просто неба, маючи на
груді якийсь пристрій. І ось той стрімко падає і розбивається.
Вченим
розповіли, що до них прийшла ця людина (що на зйомці) і сказала що винайшла
антигравітаційний устрій ну й продемонструвала його дію. Так він летів, це
чудово видно. Але нажаль розбився, загинув і він сам і пристрій.
Від
літального пристрою не залишилось нічого, що можна було б відновити.
Так
що перед вченими ставиться задача – вони бачили, що можна зробити? Бачили? То ж
зробить!
Протягом
історії розповідається, як йшли пошуки. І «еврика!» винайшли. Ну пристрій був
не такий маленький. Це вже була велика платформа. Але ж винайшли!
І
тут двері відчиняються і заходить та сама людина, яка «літала й розбилася».
Виявилося,
що ця задумка була для того, щоб у вчених «зняти бар’єри неможливості», – якщо
побачити, що це вже є, то не заперечуєш, а шукаєш.
Читала
я цю історію більше 20 років тому (а написана вона ще у на початку 70-х,
сьогодні ж вже цю платформу дійсно сконструйовано) і ще тоді запала думка: якщо
упевнений, що це вже є (кимось винайдено), то це насправді можна зробити.
І
виникла сама ідея:
Якщо
бути упевненим, що можлива нова школа і точно знаєш якою вона є (в усіх
подробицях) – то створити її РЕАЛЬНО!.